Богдан Музичка: «Українці мають вийти на інформаційну арену світу»

Богдан Музичка: "Українці мають вийти на інформаційну арену світу"

Нещодавно з візитом в Україні перебував очільник Канадської спільноти прихильників Всеукраїнського об’єднання "Свобода" Богдан Музичка. Пан Богдан – президент компанії IMB+ Records, яка є українським провайдером у галузі телекомунікаційних послуг та здійснює трансляцію українського телебачення у Канаді та США через новаційну систему IPTV-телебачення.

Ми зустрілися з ним, аби поговорити про рівень підтримки націоналістичних ідей у Канаді, новітні інформаційні технології, які можуть вивести Україну з інформаційної блокади, дізнатися про проблеми канадської діаспори та спробувати побачити Україну поглядом ззовні.

- Пане Богдане, як розпочалася Ваша співпраця зі "Свободою"?

- Я давно спостерігав за діяльністю Всеукраїнського об’єднання "Свобода", а рік тому, на IX Всесвітньому Форумі Українців я познайомився із Олегом Тягнибоком. З цього часу займаюся поширенням ідей "Свободи" у Канаді.

Насамперед я створив футбольну команду "Свобода", виготовив банери зі "свободівською" символікою та тематичні брошури, які ми возимо з собою на усі змагання. На формі футболістів є напис "ВО "Свобода" і дуже часто люди цікавляться тим, що стоїть за цим написом. Саме тоді є можливість донести до них ідеї Всеукраїнського об’єднання.

Також в газеті "Міст" – центральній українській газеті, яка розходиться по усій Канаді, є шпальта, на якій можна прочитати про діяльність "Свободи". Цього року треба зробити чимбільше у цьому напрямку, адже це передвиборчий час і потрібно досягнути значної кількості симпатиків та прихильників "Свободи".

Українська громада у Канаді налічує близько 1,5 млн осіб, 97% з них – це вихідці із Західної України. Приблизно така сама кількість українців вважають себе націоналістами. Але проблема полягає в їхній свідомості, яка все ще оперує категоріями "прохідний"/"непрохідний" стосовно тих чи інших політичних лідерів.

- Українська громада Канади за роки незалежності України збільшилася. Як це вплинуло на життя діаспори?

- З приїздом "Четвертої хвилі" у Канаді з’явилося засилля російської мови. Фактично, ситуація схожа на українську.

- Тобто, у Канаді так само актуальне "мовне питання" для українців?

- Це питання починає набувати дедалі більшої гостроти. Коли ще 5 років тому новоприбулі українці соромились говорити російською у Канаді, то тепер вони пишаються тим, що є виходцями з колишнього Совєцького союзу. Це для мене загадка, але я думаю, що це якийсь чиряк, який зародився не в Канаді, а в Україні. Мені дійсно шкода цих обділених розумом людей, котрі не знають рідної мови та історії.

- Чи співвідношення україномовної до російськомовної преси у Канаді подібне до українського?

- Зараз на 2-3 українські газети припадає 18-20 російськомовних видань. Це негативно позначається не лише на видавцеві, а й українському бізнесі. Якщо раніше гроші українців оберталися в основному між українцями, то тепер вони відходять до російської громади.

Слід розуміти, що засоби масової інформації – це потужне джерело пропаганди і агітації. Зараз українці програють інформаційні війни і в Україні, і в Канаді через те, що не мають своїх потужних інформаційних каналів. Зараз агітація шляхом роздавання листівок є хоча і дієвим способом, але вкрай неефективним. Потрібно вводити у боротьбу новітні технології - інтернет-ресурси, телебачення, які забезпечать можливість донести наші ідеї не до тисяч, а до мільйонів людей. Якщо вкласти гроші у створення та підтримку національних засобів масової інформації, які функціонуватимуть на основі новітніх технологій, українці вийдуть на арену, зможуть включитися в інформаційну боротьбу і повернуть собі голос.

Наразі українці відсутні в інформаційному просторі, бо він є окупований. Через це з нами досі боряться методом вогню і меча, безкарно чинять наругу над державними символами, убивають патріотів, забирають наші території і не несуть за це жодної кари. Ми ж терпимо у містах білборди з обличчям братана Януковича, заборони на вшанування своїх героїв. Ця лояльність доведе до того, що будь-яка нація зможе нас взяти. Бо ми дуже всіх любимо. Всіх, окрім себе. Нас цьому не навчили. Чужі ЗМІ вчили нас любити лише чуже.

- Чи є Канада зоною інтересів Росії?

- До прикладу наведу один випадок. Нещодавно до нас завітала група журналістів з України для обміну досвідом з канадськими журналістами української громади. З-поміж 15 журналістів з України не було жодного, хто відстоював би інтереси україномовної преси. Відповідно, цих людей прислали з тим, щоб вони навчили нас, як русифікувати українську пресу. Це був перший - дуже обережний - крок. Але він став надзвичайно нахабним, адже представників російськомовної преси вкинули до сильної націоналістично налаштованої української громади. За цим кроком буде наступний. І чи отримає він опір – залежить від нашого настрою на боротьбу за своє. А цей настрій передається через ЗМІ.

- Українці можуть перемогти у цій війні?

- Нас сильно били, знущалися, морили голодом, відстрілювали, кидали, як гарматне м’ясо без зброї під кулі - і це вплинуло на психологію. Для ведення війни мають бути сильні лідери, такі як Олег Тягнибок. І, звісно, справа за молоддю. Але навіть якщо вас буде мільйон чи кілька мільйонів – ви не зробите нічого без своїх засобів масової інформації, без засобів ретрансляції ідей у загал. Подивімось, чого досягнули українофоби через свої кампанії у ЗМІ?! Українці вважають своїми героями ворогів України, а героїв називають ворогами.

- Проживши у Канаді 19 років, якою ви бачите Україну?

- Можу сказати, що в Україні живуть просто Богом ображені люди. Радянська влада так спотворила їх, що вони не мають ні власної мови, ні власної релігії, вони моляться на чужих лідерів. Вже настав час для того, щоб захотіти мати своє. Але разом з тим на українських вулицях досі стоять комуністичні ідоли, а хлопців, котрі зносять пам’ятники цим катам, українці ж називають бандитами. Тут занадто часто відмовляються від рідної мови. Я не кажу, що той, хто говорить російською, не любить Україну. Але кожна нація складається з групи людей, яка має спільне – мову, землю, традиції, історію, своїх героїв.

Ми найрозумніші, найгарніші, найосвіченіші, маємо найродючішу землю, але кожен запитує себе: а чому ж ми живемо найгірше від усіх? Треба відкрити очі і сказати, що зараз українці взагалі не знають, ким вони є. Вони сидять і чекають, аби Верховна Рада, яка складається з представників нацменшин, збудувала в Україні рай на землі. Вони цей рай побудують, але не для українців, а для себе.

В Україні активно відбувається процес, який не відповідає логіці, – відмова від свого заради чужого. Я не думаю, що тут буде дуже швидкий поступ. Він відбудеться, але років за 20, коли вимруть комсомольці.

- Тобто, Ви виключаєте ймовірність розвитку подій за революційним сценарієм?

- Не думаю, що в Україні відбудуться зміни силовим шляхом. Але разом з тим, бачу, що люди стають значно агресивнішими в питаннях, які стосуються реакції на дії влади.

- Як ставляться до ідей "Свободи" у Канаді?

- Всі розуміють, що Україна має бути українською і потрібно провести люстрацію. Але люди залякані. Бо друга і третя хвилі – це переважно ті, котрі виїхали з України 15-20 років тому, коли в Україні була зовсім інша ситуація. Вони досі бояться КГБ. Це рабський страх, коли люди бояться приходити на публічні зустрічі, остерігаючись викрити себе перед "спецслужбами". Але на виборах вони висловляться.

Разом з тим є й четверта хвиля - це наймолодше покоління, хвиля заробітчан. Політика їх не цікавить, бо кожен має що їсти і де жити.

- Підсумовуючи: які основні проблеми української громади в Канаді?

- Канадська громада поділена за конфесійною ознакою. Якщо необізнана із цією специфікою людина приїде в Канаду і зустрінеться з українцем, вони будуть чудово спілкуватися, але доти, доки не з’ясують конфесійну приналежність. Якщо ця новоприбула людина натрапила на одновірця – їм по дорозі, якщо ж ні – дружнє ставлення перетвориться на стримане, можливо, навіть вороже.

Та основна проблема українців – це наше коріння, наші гени. Українці хочуть жити як європейці, але не знають, ким вони є. Завдяки цьому вони вибирають собі керівниками ворогів.

Майбутній прем’єр-міністр Канади Міхаіл Ігнатьєв – росіянин, котрий написав книгу про те, що такої країни як Україна не існує, української мови також немає. І при цьому на виборах представники української громади його підтримали. Це знову ж проблема відсутності інформації, поданої в розрізі українських національних інтересів. Тому я хочу поширити мовлення українського закордонного телебачення, яке зараз активно діє в Канаді та США на Європу, де знаходиться велика кількість українців. У цей процес включається також Світовий Конгрес Українців та Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення. Можливо, нам вдасться щось зробити до кінця року. Я вклав дуже багато коштів роблячи українське телебачення для української громади, але якби я не залучав Росію, Ізраїль, Польщу і Литву, я б збанкрутував, бо українська громада не підтримала мене. Вони звикли дивитися російське телебачення.

Довідка. Богдан Музичка – голова Канадської спільноти прихильників Всеукраїнського об’єднання "Свобода", президент компаній IMB+ Records та BMV In Sun, член Канадсько-Української Торгово-промислової палати, член Світового Конгресу українців.

Зв’язатися у Канаді з Богданом Музичкою: 416-729-7370, svoboda_canada@yahoo.com